МАРШРУТИ ДЛЯ ПРОГУЛЯНОК

Сопот – це не тільки красиві піщані пляжі, але й ідеальне місце для прогулянок та відпочинку. Зелені насадження займають понад 60% площі міста.

Варто відправитися в похід мальовничими маршрутами ландшафтного парку Tриміста, де для зручності – кожен маршрут має маркування. Північний і Південний парки розташовані вздовж пляжу, є популярними місцями для активного проведення часу, відпочинку та найкращими місцями захисту від сонця. Сопотські Блоня – це нова зелена зона з численними варіантами для відпочинку.

Для любителів активного проведення часу ми підготували путівник на 4 маршрути, які охоплюють усі найцікавіші місця Сопота, до яких можна дійти пішки.

(час проходження траси – близько 2 годин)

Парк Північний у Сопоті тягнеться паралельно берегу моря смугою довжиною 2 км, від Гранд Готелю до потоку Свеліна – природного кордону з Гдинею.
У цьому приморському парку, площею близько 25 га, створені доріжки для пішоходів, велосипедистів та роллерів. Також, в парку є інтерактивна освітня доріжка, присвячена флорі, фауні та історії парку. Доглянуті алеї, статуя Яна Єжи Хаффнера, безліч скульптур, лавок, дитячих майданчиків і, звичайно, багаті деревостани з соснами, чорними дубами, кленами та буками.

Проходження цієї траси Північного парку починається з готелю Sofitel Grand Sopot (Гранд-готель) (1), який вражає своєю величністю. Готель був побудований в 1927 році і відразу став синонімом класу і розкоші. Силует монументальної будівлі, що стоїть прямо біля пляжу, відображає багату й анекдотичну історію цього одного з найелегантніших готелів Польщі. Тут приймали сотні найвидатніших діячів світової культури, політики та науки. Серед тих, чиї візити найчастіше згадуються, були: Шарль Азнавур, Марлена Дітріх, Шарль де Голль, Грета Гарбо та Ян Кіпура.
Зараз готель зачаровує відреставрованими інтер’єрами, неповторною атмосферою морського курорту та незабутнім видом на море.

Проходячи повз Гранд Готель, потрапляємо в Північний парк, де біля входу можемо помилуватися величною статуєю Яна Єжи Хаффнера – засновника оздоровчого курорту Сопот. Заглиблюючись у парк, можна побачити цікаву будівлю, розташовану на узбіччі пляжу. В будівлі розташовано декілька закладів, в т.ч. Театр на Пляжі (2), це круглорічний театр імпресаріо. Окрім чудових шоу, щонеділі в 11 год тут відбуваються вистави для дітей.

Продовжуючи прогулянку узбережжям, з лівого боку можна побачити один з найбільших дитячих майданчиків з гірками, гойдалками, замком та іншими розвагами. У цій частині Північного парку (3) облаштовані великі газони з лавками та широкі доріжки – ідеальні для прогулянок. Найбільший газон знаходиться на Площі Манцького, де колись рибалки сушили сітки.

Заглиблюючись у парк, біля виходу на пляж №15 бачимо ще один дитячий майданчик (4), розташований прямо на пляжі.

Рухаючись далі на північ красивим піщаним пляжем, можна дістатись спуску № 10. Тут, серед буйної рослинності, прокладені безаварійні маршрути для велосипедистів (5), пішоходів і роллерів. Любителів активного відпочинку чекають 2,7 км доріжок. Північна, «дика» частина Північного парку в Сопоті, знаходиться між Кам’яним Потоком і потоком Свеліна, — це природний вологий ліс. На південь від потоку Свеліна знаходяться зарості ряски, які надають цій частині парку вигляду оригінального лісу, яким можна милуватися з дерев’яних майданчиків. У минулому всю територію займав болотистий вільховий ліс. Нині ці дерева збереглися лише в кількох місцях, оскільки більшу частину парку було висушено дренажними каналами. На висушеній місцевості з’явився густий різноманітний ліс з буками, норвезькими кленами, яворами, березами, англійськими дубами, гірськими в’язами, дрібнолистими та широколистими липами, чорною вільхою, білими та чорними тополями, соснами.

Потік Свеліна (6) є природним кордоном між Сопотом і Гдинею, і звідси ми повертаємося через Кам’яний Потік і парк Гродовий до центру.

Йдучи Алеєю Францишка Мамушкі в напрямку Сопотської пристані, біля входу на пляж № 5, натрапляємо на розвилку доріжок з капличкою із зображенням Скорбного Христа (7). Каплиця вшановує пам’ять ксьондза Тадеуша Кабали, пастора парафії св. Анджея Боболи в Сопоті та сопотського архітектора Бруно Вандтке. Далі повертаємо праворуч, у напрямку, протилежному до моря. Підходимо до сходів, які ведуть до найкрасивішої оглядової точки у Північному парку – Сопотського укосу. На схилі деревостан — родючий низинний буковий ліс. Тут виявлено найбільшу популяцію дикого тиса в Тримісті, яка налічує понад 30 особин.

Піднявшись сходами, потрапляємо в улюблене місце відпочинку сімей, а саме до аквапарку Сопота (8). Водні атракціони закладу сплановані з урахуванням гостей різного віку. Це ідеальне місце для проведення часу для дітей та дорослих. В аквапарку є: рекреаційні басейни, джакузі, гідромасажі, дика річка, гірки та басейн з гіркою та водними розвагами для дітей.

Тут також, знаходиться боулінг (9) на 6 доріжок та бар із закусками та напоями. Відвідавши Аквапарк, продовжуємо подорож у сторону центру. Від вулиці Замкова Гура через вулицю Семпя виходимо на вулицю Хаффнера, де розташований Парк Гродовий. Щільна лісиста ущелина на північ від сопотського Гродзиська є, мабуть, найціннішим клаптиком природи Сопота. Цей дикий куточок залишився майже незмінним до сьогодні. У 2004 році міська рада Сопота взяла його під юридичну охорону як екологічну територію під назвою Вонвози Гродове. Місцевість дуже болотиста, тут б’ють сотні холодних і чистих джерел, які утворюють стрімкі струмки. Місцевість вкрита природним лісом, переважно чорновільховим. До ущелин Гродового ведуть дерев’яні сходи, що закінчуються оглядовим пунктом.

Йдучи далі, по вулиці Хаффнера, доходимо до Археологічного музею під відкритим небом Гродзисько (10). Це найстаріша пам’ятка Сопота. Залишки колишньої фортеці розташовані в мальовничій місцевості серед пишної зелені. Музей буде цікаво відвідати як дітям і підліткам, так і дорослим. У Гродзиську є такі види розваг: стрільба з лука, майстерні середньовічних ремесел та відтворення колишніх боїв.

Прогулюючись далі уздовж вулиці Хаффнера, ми проїжджаємо кілька важливих спортивних закладів міста. Серед них: критий басейн, Зал Століття Сопота і тенісні корти. Зал Століття введено в експлуатацію у 2001 році з нагоди 100-річчя надання Сопоту права міста. Тут проходять переважно матчі місцевих спортивних команд та шкільні змагання. З іншого боку, тенісні корти (11) є унікальним місцем у 120-річній історії сопотського тенісу. Повернувши ліворуч на вулицю Гойкі, виходимо на вулицю Повстаньцув Варшави, яка веде нас до початкової точки нашої подорожі – Гранд Готелю.

(час проходження маршруту – близько 1,5 години)

Червоний шлях веде через центр міста до пристані та моря, а потім до Головного залізничного вокзалу через Південний парк і потік Елізи. Серед краси навколишньої природи на нас дорогою чекає чимало атракціонів, переважно для сімей з дітьми.

Свою мандрівку ми розпочинаємо на так званому Малому Мончаку, тобто на верхній частині головної набережної, розташованої між залізничними коліями та Алеєю Неподлєглості. Цей маршрут не є найбільш популярним серед туристів, але його варто відвідати. Обравши цю трасу, ви побачите, як ростуть красиві старі дерева, під якими можна відпочити на незвичайних золотих лавочках. Також, слідуючи цим маршрутом, можна побачити чарівні кам’яні будиночки з ресторанами та магазинами.
На задньому дворі одного з них знаходиться Escape Room (1). Це місце, яке подарує палітру яскравих емоцій. Це чудовий варіант проведення часу з друзями чи родиною. Як грати у гру? У вас є 60 хвилин, щоб вибратися із замкненої кімнати, повної вміло прихованих підказок.
Йдучи в бік моря, піднімаємося сходами під залізничними коліями. Діставшись іншої частини міста, ми знаходимось на головній частині набережної.
Мончак – так скорочено називають вулицю Богатерів Монте-Кассіно, відому на всю Польщу. Вулиця є закритою для автомобільного руху. По обидва боки вулиці розташовані мальовничі кам’яні будиночки, бутіки, паби, кафе та ресторани. Це одне з найхарактерніших місць у Сопоті, серце міста та головне місце зустрічі, розваг та відпочинку.

Повертаємо ліворуч на вулицю Оброньцув Вестерплатте. Асфальтована дорога, по обох сторонах якої стоять красиві кам’яні будинки, веде нас до невеликого містка. Прямо біля якого, праворуч, розташована будівля міської публічної бібліотеки (2), де функціонує Мінітека. Це місце, створене для наймолодших книголюбів. Окрім книг, тут також є настільні та комп’ютерні ігри, аудіокниги та Xbox.
У Мінітеці, також, проводяться творчі тематичні майстер-класи, читання книг, перегляд казок, відбуваються міні-вистави та багато спеціальних та пізнавальних заходів. Перед будинком бібліотеки повертаємо на вулицю Чижевськєго, яка веде пологою дугою до Мончака. Однак перед тим, як ми дістанемось до головної набережної, проїдемо повз дитячий майданчик, що знаходиться ліворуч, поруч із красивою історичною будівлею позаду.

Це садиба Сєраковських (3), одна з найстаріших будівель Сопота. Його історія сягає XVIII ст., у садибі влаштовуються концерти, вечори поезії, вистави, вернісажі та зустрічі з авторами.
Поруч, в одній із кам’яниць, ви знайдете кондитерську фабрику. Тут вручну виготовляють цукерки та льодяники. Охочі можуть брати участь у процесі виробництва та робити солодощі самостійно. Ідучи далі, виходимо на набережну. Набережною спускаємося до моря. Через деякий час ми знаходимося на перетині вулиць Богатерув Монте-Кассіно та Гаффнера.
Тут ми можемо помилуватися унікальною будівлею, яка описана практично в кожному путівнику по Сопоту. Це Кривий Будинок (4), один із символів міста. Будівля, заснована в 2003 році, з посиланням на казкові малюнки Яна Мартіна Сансера та Пера Дальберга. Це об’єкт, який фотографують найчастіше у Сопоті.

Продовжуємо прогулянку Мончаком. Проходячи повз ресторани, кафе та магазини, праворуч ми побачимо легендарний клуб SPATiF, який багато років тому був улюбленим місцем зустрічі сопотської богеми. За клубом — сквер із фонтаном Яся Рибака (5) — юнака з повним кошиком риби на голові, розташованого посеред колишніх рибацьких будинків.

Прогулюючись далі Мончаком, ми дійдемо до Пляцу Пшиячул Сопоту (6) – найбільшої площі в забудованій частині Сопота. Тут часто відбуваються різноманітні культурні та розважальні заходи, наприклад, Сопотський літературний фестиваль, де щороку представляють культуру та літературу іншої країни. Ця площа вважається унікальним місцем. Це своєрідна сполучна ланка, де перетинаються шляхи туристів і мешканців.
Крім того, це місце роблять ще чарівнішим платани, лавки та фонтан, що ростуть на площі. На площі знаходиться центр Гаффнера, де, крім кафе, ресторанів і клубів, також є кінотеатр та музей воскових фігур. У музеї воскових фігур у Сопоті можна знайти образи таких відомих людей, як: Анджеліна Джолі, Бред Пітт, Білл Гейтс, Том Хенкс та Кріштіану Роналду.
На площі Друзів Сопота є ще одна вражаюча будівля, а саме Дом Здройовий (7). Тут знаходиться Державна галерея мистецтв (8), Бювет солянки, пункт Інформації Туристичної, а також ресторани та кафе. Галерея займає площу понад тисячу квадратних метрів і вважається однією з найкращих виставкових об’єктів в Польщі. Свого часу тут виставлялись картини Яцека Мальчевського з колекції Національної галереї у Львові, роботи Жоржа Брака чи роботи Івана Айвазовського.

Пройшовши повз Дом Здройовий, потрапляємо до характерного напису МОЛЬО. З правого боку розташована незвичайна будівля 1903 року – Бальнеологічний заклад. Тут можна пройти лікувальні та профілактичні курси процедур, такі як: сольові ванни, кріотерапія, водолікування та інгаляції. Перед парадним входом в заклад, посеред клумби з трояндами, інстальовано стильний фонтан із солянкою.
З північно-східної сторони будівлі знаходиться вежа висотою понад 30 метрів, яка виконує функцію оглядової точки, а також димаря котельні. У 1975–1999 роках вежа виконувала функцію маяка (9) і по сьогоднішній день об’єкт так і не змінив своєї назви.

Ідучи далі, ми дійдемо до Скверу Кураційного (10), який знаходиться навпроти пристані. Це надзвичайно красива частина міста з територією близько 20 тис. кв. м. Тут є гарний фонтан, концертна мушля, ресторани та багато зелених насаджень. З заходу сквер межує із Домом Здройовим та ротондою. Взимку тут функціонує каток – єдиний каток у Польщі з видом на море! Також, проводяться чимало спортивних, музичних, сезоних заходів. Увагу до себе приверають, також, ретельно вирощені голландські липи. Крони дерев зрізають таким чином, що їх гілля нагадують форму свічників. В такий спосіб за деревами доглядають уже близько ста років.

Наступний пункт на нашому маршруті – об’єкт, який прославив Сопот з початку заснування курорту. Це Сопотська пристань (мольо) (11). Найдовше дерев’яне мольо в Європі довжиною 511,5 є візитівкою міста. Мольо спочатку виконувало роль пристані для кораблів, а згодом став місцем відпочинку. Протягом літнього сезону на мольо функціонує кінотеатр. Замість традиційних крісел тут ставлять зручні шезлонги. В кінці пристані – яхти пропонують рейси до Гданська, півострова Хель. Праворуч на мольо, з 2011 року існує пристань для яхт, яка може вмістити понад 100 одиниць. Марина (12) також є місцем навчання дітей вітрильному спорту.
У найвіддаленішій точці вміст йоду майже вдвічі вищий, ніж на березі.

Вийшовши з пристані на сквер Кураційний, повертаємо ліворуч, знову прямуючи до маяка та закладу бальнеологічного.
За маяком повертаємо ліворуч до Південного парку, який є найстарішим парком міста, площею 3 га. Він був заснований у 1823 році Яном Єжи Гаффнером. У Південному парку варто звернути увагу на: модерністську церкву Збавителя (pw. Zbawiciela), що служить протестантсько-аугсбурзькій парафії на площі кс. Отто Бовієна – пастора міжвоєнного періоду, інгаляційний фонтан у формі гриба, з якого витікає солянка – місцева йодо-бромна вода, що витікає природньо з джерела св. Войцеха, Лазенки Полудньове (13), побудовані на окраїні парку в 1907 році. Сьогодні тут розташований готель у китайському стилі та ресторан.
Ми продовжуємо нашу прогулянку приморською алеєю, залишаючи за собою будівлю готелю Zhong Hua. Дістаємось до перехрестя з вулицею Хробрего, а потім прямуємо до вулиці Собєскєго. Уздовж цієї вулиці ми бачимо укос, який простягається майже по всьому Сопоту, між його північним і південним кордонами. Вулиця майже повністю вкрита деревами і являє собою мальовничий зелений коридор. Серед дерев, що ростуть на схилі, переважають буки, англійські дуби, граби, інші породи дерев. Особливо цінними вважаються дуби, що сягають розмірів гігантських дерев з окружністю близько 3 м. Густі крони дерев закривають від сонцяу спеку і створюють воістину чарівну атмосферу.
Через укос протікає швидкий потічок, який називається потоком Елізи (14). Його точне джерело невідоме. Починає свій хід від трьох ставків, розташованих у верхній частині Сопота. Здебільшого це підземний потік. Потік був відновлений у 2011 році, а його околиці були пристосовані для прогулянок та відпочинку. Біля потоку Елізи стоїть табличка з легендою про гномів, яких місцеві жителі називають СопотЛюдки.
Піднявшись вгору по течії, ми опиняємося в парку Хербстів, площа якого становить 2,6 га. По обидва боки бачимо дві цікаві історичні будівлі. Праворуч — міська ратуша, де з 1958 року розміщується Уряд міста Сопот.

Ліворуч розташована Вілла Хербстів, колишня резиденція німецької фабричної родини з Лодзі.
Повернувши праворуч, ми проходимо через площу Шиманськєго, де знаходиться пам’ятник жителям Сопота, які загинули під час Другої світової війни. За кілька кроків далі стоїть кам’яна статуя Фридерика Шопена. Через дорогу видніється сучасна будівля головного залізничного вокзалу. Залізничний вокзал Сопота (15) – це не тільки каси та зал очікування. Всередині Sopot Centrum є магазини, пункти обслуговування, паби, ресторани, кафе, пекарні, тренажерний зал і мультимедійна бібліотека під назвою Sopoteka. Сопотека поєднує в собі класичну бібліотеку з професійним обладнанням, яким можуть користуватися і наймолодші. Різноманітна література, журнали, настільні ігри, ігровий куточок, комп’ютери та ігрові приставки – усе у розпорядженні відвідувачів. У Медіатеці, як ще називають бібліотеку, відбуваються зустрічі з митцями, майстер-класи, читання книг, вернісажі та виставки.

(час проходження маршруту – близько 2 годин)

Помаранчева стежка проходить через південно-східну частину Сопота, тобто Карліково. Цей район розташований у прибережній смузі і простягається аж до кордону з Гданськом. Популярними туристичними об’єктами на цій трасі є: рибальська гавань, будинки відпочинку, санаторії, кемпінги, луги та спортивні об’єкти, в т.ч. ERGO ARENA, Сопотський вітрильний клуб та Іподром. Маршрут починається і закінчується на зупинці Szybka Kolej Miejska (SKM) Sopot Wyścigi (1).

Починаючи від станції Sopot Wyścigi, ми прямуємо до вулиці Польної, до історичного іподрому (2). Ця місцевість розташована поблизу моренних пагорбів і Гданської затоки. Це місце проведення міжнародних змагань з кінного спорту, які організовуються з 19 століття. Проходячи через ворота іподрому, ідемо далі повз історичну трибуну та каси. Головна стежка веде нас до сучасних конюшень і павільйонів. Тут є школи верхової їзди, які пропонують уроки для початківців і більш досвідчених вершників. Це місце поєднує навчання та розваги. Тут можна навчитися прекрасному виду спорту, а також дізнатися таємниці догляду за кіньми. Це чудове місце як для дітей, так і для дорослих.
Вийшовши з Іподрому, ми бачимо зал із сучасною конструкцією. ERGO ARENA (3) – це ще одне місце, яке варто відвідати на спортивному маршруті. Зал є одним із найбільших і найсучасніших у Польщі, він може вмістити 15 тисяч глядачів. Тут проводяться різноманітні спортивні змагання, ярмарки, конференції та концерти. Високі стандарти технологічних рішень дозволяють ERGO ARENA організовувати заходи світового рівня. Перед залом є скейтпарк і баскетбольний майданчик.

У липні та серпні ERGO ARENA пропонує безкоштовну цілодобову екологічну парковку на понад 700 автомобілів. До центру Сопота та пляжу можна дістатися на електромобілях, які курсують щодня з 10.00 до 20.00, кожні 20 хвилин.
Ще одне місце на нашому маршруті – вітрильний і рятувальний центр Сопота (4). Щоб дістатися до нього, нам потрібно пройти через тунель з лівого боку ERGO ARENA. Звивиста стежка серед дикої зелені веде до моря. Це єдине місце в Сопоті, де оселився потрзо (птах, схожий на горобця). У цій місцевості зустрічаються інші види птахів: соловей, довгоносик або хорт, самець яких має привабливе фіолетове забарвлення. Йдучи далі, проходимо повз парк Хестія. Тут є маленькі водяні дзеркала, різні види дерев і кущів, алеї та глорієта у вигляді невеликого відкритого павільйону з колонами. Через кілька хвилин, пройшовши вулицею Хестія, виходимо на пляж. Тут базуються вітрильні клуби.
Особливо привабливою ця траса здаватиметься для ентузіастів віндсерфінгу та катамаранів, адже Сопотський вітрильний і рятувальний центр вважається одним із найсучасніших і найбільших центрів такого типу в Польщі та у світі. Саме в Сопоті організовуються змагання з віндсерфінгу та катамаранів рангу чемпіонатів Європи та світу.
Ідучи берегом пляжу в бік пристані, ми натрапляємо на пришвартовані рибальські човни з рибальською гаванню (5). Тут можна купити свіжу та копчену рибу з Балтійського моря. Також варто відвідати сусідню Рибацьку площу, яка вражає своєю оригінальною архітектурою. Колись це було рибацьке поселення, тепер про нього нагадує старий якір, що лежить посеред площі. Цей район спроектував у 1914 році сопотський архітектор Пауль Пухмюллер, творець характерних для курорту будівель.
Між рибальською гаванню та перетином вулиць Польна та Бітви-під-Пловцями є невеликий ліс – Карліковський. Це залишки колишнього комплексу природного прибережного соснового лісу.
Частина площі лісу вкрита в основному старими соснами, покрученими морськими вітрами. Заслуговують на увагу і чагарники обліпихи, що росте в природі на прибережних дюнах і скелях та суворо оберігається. У частині лісу є мотузковий парк (6), розділений на дві частини, для дітей старшого та молодшого віку. Парк відкритий з травня по вересень.
Продовжуючи прогулянку вулицею Польною, ліворуч побачимо величезну зелену зону. Це територія Сопотських Блонь (7), тобто кілька гектарів рекреаційної зони, яка підкорює серця дітей і дорослих. Є дитячі майданчики з гойдалками, каруселі, пісочниці, місця, оснащені для лазіння по скелях тощо. На галявинах є футбольне поле, місце для грилю, майданчик для вигулу собак. Сопотські Блоня привабливі для туристів в будь-який час року. Ранньою весною це місце зачаровує відвідувачів тисячами білих і фіолетових крокусів, які прикрашають клумби між ERGO ARENA та офісом ERGO Hestia. Після настання темряви варто відправитися на романтичну прогулянку атмосферно освітленими алеями.

Ідеальним завершенням спортивного маршруту стане відвідування картинг-центру. Щоб дістатися до нього, ми йдемо вулицею Польна, поки не дістанемось станції, з якої почали наш похід. Дійшовши до зупинки SKM Sopot Wyścigi, переходимо на іншу сторону та потрапляємо на вулицю Яна з Кольна. Тепер наш шлях проходить трохи праворуч, вздовж залізничних колій. Через кілька хвилин ми виходимо на Іподром. KartCenter (8) у Сопоті – один з найбільших і найсучасніших картинг-центрів у Польщі. Це чудова розвага для всіх, хто хоче на мить відчути себе водієм Формули-1. Картинг вчить стратегії, стриманості та точності за кермом.
Після розваг в картинг-центрі, ми знову повертаємося на станцію SKM Sopot Wyścigi, з якої кожні кілька хвилин відправляються потяги до Гданська та Гдині.

(час проходження маршруту – близько 1,5 години)

Стежка зеленого маршруту веде нас переважно через лісові масиви Триміського ландшафтного парку. Під час екскурсії нам допомагатимуть вказівники пішохідних доріжок Сопота, виготовлені PTTK (Польське товариство туристично-крайознавче). Маршрут починається від тролейбусної зупинки на перетині Алеї Нєподлєглості та Миколая Рея. Завершується маршрут – в парку медсестри Інки на вулиці Армії Крайової. Цікавими місцями на цій трасі будуть оглядові майданчики та спортивні об’єкти.

Ми починаємо нашу прогулянку в районі Sopot-Wyścigi (Сопот-Вистіги), на перетині вулиці Рея та Алеї Нєподлєглості. Минувши невеликий дитячий майданчик ліворуч, ми піднімаємося на вулицю Рея, щоб приблизно через 200 метрів перетнути вулицю паралельну головному комунікаційному маршруту – Армії Крайовей.
Йдучи далі, ліворуч, ми побачимо ретенційний ставок (1), який був створений загорожею Карліковського потоку, що протікає через всю Свемирівську долину. Водосховище з острівцем посередині оточене старовинними чорними вільхами. Після модернізації цей об’єкт став новим місцем відпочинку жителів та туристів. У південній частині облаштовані доріжки для прогулянок і газони з клумбами.
Продовжуємо подорож вулицею Рея. Дорога все більше нагадує лісову стежку, але траса все ще асфальтована. Доходимо до земельних ділянок ліворуч і повертаємо праворуч на лісову стежку. Тепер ми йдемо зеленою пішохідною стежкою PTTK. На деревах нанесені позначки у вигляді білих і зелених смуг. Приблизно через 400 метрів праворуч ми пройдемо межею природного заповідника «Zajęcze Wzgórze», що займає площу 11,7 га. Тут охороняються в першу чергу старі дерева – буки та дуби. Існує також близько 90 видів рослин. Йдучи ліворуч, доходимо до пагорба під назвою Gliniana Góra (2). Звідси відкривається вид на море, Овечу долину та стадіон легкоатлетичний (3). Назва походить від колишнього використання цієї території для випасу овець – фермою цистерціанського монастиря.

Продовжуємо екскурсію зеленою стежкою. Яри ​​ведуть нас уздовж так званих Позьомкових Взгуж, до пагорба під назвою Мала Гвязда. Це місце, де зустрічаються не тільки мандрівники, а й любителі велоспорту. Тут перетинаються основні пішохідні та сопотські пішохідні маршрути.
Від Малої Гвязди вирушаємо на Чорну пішохідну стежку, де приблизно через 300 метрів доходимо до Лисої Гури (4). Вершина пагорба — ще одна чудова точка, з якої можна побачити Сопот, затоку і Гданськ. Взимку схил Лисої Ґури перетворюється на рай для лижників і саночників. На горі є освітлення, що дозволяє кататися до пізнього вечора. На вершині, також, є підйомник довжиною 286 м. Лиса Гура піднімається на 110 м над рівнем моря і є єдиним гірськолижним схилом у Польщі з видом на море.

Переходячи на інший бік вулиці Монюшкі, навпроти Морського Ока, маємо вхід на інший лісовий оглядовий майданчик – Стшелєцка Гура (7). З цього місця можна побачити Сопот і Гданську затоку. Свою назву гора отримала через своє розташування. Тут був головний штаб стрілецького клубу, побудованого на початку 20 століття. Біля пагорба був тир.

Закінчуємо нашу подорож вулицею Монюшкі. Доїжджаємо до кільця ім. Чеслава Німена, розташованого в будівлі факультету менеджменту Гданського університету. Переходимо на інший бік вулиці, де знаходиться парк Фельдшерки Інки (8). На цій невеликій озелененій території є два пам’ятники. Один присвячений полеглим воїнам Армії Крайової. На другому вшановується пам’ять Данути Сейков, псевдонім «Інка», яка була медсестрою та зв’язковою у 5-й Вільнюській бригаді Армії Крайової.

Ідучи далі чорною туристичною стежкою, з лівого боку бачимо дах Лісової опери (5). Це один з найвидатніших об’єктів в Європі з точки зору акустики. Крім виняткових концертів та культурних заходів, в Опері проводяться вечірки, майстер-класи та шоу для дітей. Район Опери оточений лісом, подалі від міста. Це ідеальне місце для пробудження творчої активності дітей.
Ідучи Чорною стежкою вздовж Лісової опери, виходимо на Олімпійську гору, де поховані червоноармійці, які загинули на війні 1945 року. Далі сходимо в район вулиці Монюшкі, де знаходиться Нововейський став. Цей невеликий ставок місцеві називають Морське Око (6). Тут люблять відпочивати місцеві жителі. Дерева різних порід, з одного боку, слугують природним відмежуванням від міської суєти, а з іншого – створюють приємну тінь у спекотні дні. Тут можна зустріти такі породи дерев, як англійські дуби, норвезькі клени, явір та ін.